Мальтофер сироп 150мл

МАЛЬТОФЕР®

(MALTOFER®)



Склад:

діюча речовина:1 мл препарату містить: 35,7 мг заліза (ІІІ) гідроксиду полімальтозат, що еквівалентно 10 мг заліза;

допоміжні речовини: сахароза, розчин сорбіту 70 % (Е 420), метилпарагідроксибензоат    (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), етанол 96 %, ароматизатор кремовий, натрію гідроксид, вода очищена.



Лікарська форма.Сироп.

Основні фізико-хімічні властивості:розчин темно-коричневого кольору.                                                                                         



Фармакотерапевтична група.Антианемічні засоби. Препарати заліза (ІІІ) для перорального застосування.               

Код АТХ В03А В05.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Поверхня багатоядерної основи заліза (ІІІ) гідроксиду в складі полімальтозного комплексу гідроксиду заліза оточена  нековалентно зв’язаними молекулами полімальтози, що зумовлює середню загальну молекулярну масу близько 50 кДа. Структура багатоядерної основи заліза (ІІІ) гідроксиду в складі комплексу залізо-полімальтоза подібна до структури феритину - фізіологічного білкового депо заліза.  Полімальтозний комплекс гідроксиду заліза є стабільним та не вивільняє залізо у великій кількості в нормальних фізіологічних умовах. Через його розмір дифузія полімальтозного комплексу гідроксиду заліза через слизову оболонку є приблизно в 40 разів меншою, ніж дифузія більшості водорозчинних солей заліза (ІІ), що представлені у водних розчинах як комплекс гексааква-залізо (ІІ). Залізо з полімальтозного комплексу абсорбується у кишечнику із залученням активних механізмів.

Абсорбоване залізо зв’язується з трансферином та використовується для синтезу гемоглобіну в кістковому мозку або депонується переважно в печінці у зв’язаному з феритином вигляді.

Клінічна ефективність.

Ефективність застосування препарату Мальтофер® щодо нормалізації показників гемоглобіну та відновлення запасів заліза в порівнянні з плацебо або подібними препаратами заліза у різних лікарських формах була продемонстрована в багатьох клінічних дослідженнях, проведених за участю немовлят, дітей, підлітків та дорослих. В цих дослідженнях використовували як тверді, так і рідкі лікарські форми полімальтозного комплексу заліза. Первинною метою пероральної замісної терапії препаратом заліза є підтримка власних запасів заліза в організмі в межах норми (для профілактики дефіциту заліза, наприклад, при підвищеній потребі), поповнення депо заліза або корекція існуючої залізодефіцитної анемії.

Клінічні дослідження, проведені за участю дорослих.

Всього було проведено 11 контрольованих клінічних досліджень монотерапії полімальтозним комплексом заліза (ІІІ) гідроксиду у порівнянні із застосуванням плацебо та/або пероральних препаратів заліза (II).

До участі в цих дослідженнях було залучено понад 900 пацієнтів, приблизно 500 з них отримували монотерапію полімальтозним комплексом заліза (ІІІ) гідроксиду. У пацієнтів досліджуваної популяції на початку лікування не було продемонстровано суттєвої різниці за гематологічними показниками та параметрами заліза (рівень гемоглобіну (Hb), середній об’єм еритроцитів (MCV), сироватковий феритин). Пероральна замісна терапія полімальтозним комплексом гідроксиду заліза у дозі 100-200 мг заліза/добу протягом кількох тижнів, максимум до шести місяців, забезпечила клінічно значуще збільшення показників заліза та гематологічних параметрів  наприкінці терапії в порівнянні з показниками на початку лікування. Покращення гематологічних параметрів (Hb, MCV, сироватковий феритин) після 12-тижневого курсу терапії полімальтозним комплексом заліза було порівнянним з таким при лікуванні заліза (ІІ) сульфатом.

Ефективність полімальтозного комплексу заліза у лікуванні дорослих пацієнтів з залізодефіцитною анемією порівнювалась з ефективністю сульфату заліза (ІІ) у метааналізі шести проспективних рандомізованих клінічних досліджень. Загальна кількість пацієнтів, включених в метааналіз, становила 557; 319 з них отримували полімальтозний комплекс гідроксиду заліза та 238 пацієнтів отримували сульфат заліза (ІІ). Середній сукупний показник гемоглобіну на початку лікування становив 10,35 ± 0,92 г/дл (у групі полімальтозного комплексу заліза) та 10,20 ± 0,93 г/дл (у групі  сульфату заліза (ІІ)). Після періоду лікування середньою тривалістю 8-13 тижнів еквівалентними дозами середній рівень гемоглобіну становив 12,13± 1,19 г/дл (у групі полімальтозного комплексу заліза) та 11,94 ± 1,84 г/дл (у групі сульфату заліза (ІІ)), р = 0,93, збільшення рівня гемоглобіну було більшим після тривалішого застосування для обох препаратів.

Клінічні дослідження за участю дітей та підлітків.

Застосування препарату Мальтофер® в терапії дітей та підлітків (віком до 18 років) досліджували в численних клінічних дослідженнях за участю понад 1000 пацієнтів. Ефективність препарату Мальтофер® щодо  покращення показників заліза була підтверджена у порівнянні з плацебо або з іншими препаратами заліза.

Фармакокінетика.

Абсорбція та розподіл.Дослідження із радіоактивно міченим полімальтозним комплексом гідроксиду заліза показало гарну кореляцію між абсорбцією заліза та накопиченням заліза у гемоглобіні. Існує кореляція між ступенем дефіциту заліза та відносною кількістю заліза, що всмокталося (чим вищий рівень дефіциту заліза, тим краща всмоктуваність). Було встановлено, що їжа, на відміну від солей заліза (ІІ), не завдає негативного впливу на біодоступність заліза з препарату Мальтофер®: в клінічному дослідженні було продемонстровано, що біодоступність заліза достовірно збільшується при одночасному прийомі з їжею, тоді як в трьох інших дослідженнях була продемонстрована лише позитивна тенденція, а не достовірний клінічний ефект.

Виведення. 

Залізо, що не всмокталося, виводиться з калом.



Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування дефіциту заліза без анемії та залізодефіцитної.

Дефіцит заліза та його ступінь має підтверджуватися відповідними лабораторними дослідженнями.