Лісобакт компліт спрей 30мл

Склад:

діючі речовини: лізоциму гідрохлорид, цетилпіридинію хлорид, лідокаїн гідрохлорид

1 мл розчину містить лізоциму гідрохлориду - 20,0 мг, що відповідає

800 000 ОА FIP (одиниці активності Міжнародної фармацевтичної федерації); цетилпіридинію хлориду 1,5 мг, лідокаїну гідрохлориду 0,5 мг;

допоміжні речовини: гліцерин 85 %,  пропіленгліколь, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, ароматизатор м’яти перцевої, натрію гідроксид, вода очищена



Лікарська форма.Спрей оромукозний, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості:безбарвний або світло-жовтий розчин з ароматом м’яти перцевої.



Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при захворюваннях горла. Антисептики. Код АТХ R02A A.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Лізоцим - це мукополісахарид, ефективний відносно грампозитивних бактерій внаслідок перетворення нерозчинних полісахаридів клітинної стінки в розчинні мукопептиди. Він також ефективний стосовно грамнегативних бактерій, вірусів і грибів. Лізоцим проявляє місцеву протизапальну активність і збільшує неспецифічну опірність організму.

Цетилпіридиній є антисептиком з групи четвертинних сполук амонію. Він діє як катіонний детергент. Він проникає через поверхню бактеріальної клітини та зв'язується з цитоплазматичною мембраною мікроорганізму. Це спричиняє порушення функціонування та загибель мікробної клітини. Цетилпіридиній чинить бактерицидну дію відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій. Чинить дезінфікуючу дію на слизові оболонки.

Лідокаїн є місцевим знеболювальним засобом амідного типу. Подібно до інших місцевих знеболювальних засобів, лідокаїн знижує генерацію і провідність нервових імпульсів шляхом уповільнення деполяризації. Це виникає внаслідок блокування великого транзиторного підвищення проникності клітинної мембрани для іонів натрію, що призводить до  початкової деполяризації мембрани. Лідокаїн також знижує проникність іонів калію і натрію до спокійного нейрона.







Фармакокінетика.

Лікарський засіб застосовують місцево на слизову оболонку порожнини рота і горла. При проковтуванні розчину із слиною невелика кількість його може потрапляти до травної системи, а також деяка кількість може абсорбуватися зі слизових оболонок рота і горла.

Лідокаїн швидко проникає через слизові оболонки порожнини рота, шлунково-кишкового тракту і через пошкоджену шкіру. Абсорбція через непошкоджену шкіру незначна. Досистемний метаболізм має екстенсивний характер, і біодоступність після перорального застосування становить лише близько 35 %. Після всмоктування лідокаїн швидко проникає у всі тканини тіла. Він проходить через плацентарний і гематоенцефалічний бар'єри. Приблизно 65 % його зв’язується з білками плазми крові. Період напіввиведення із плазми крові становить 1,6 години. Лідокаїн переважно метаболізується у печінці. Будь-які функціональні зміни у печінці або у печінковому кровотоку чинять суттєвий вплив на його фармакокінетику і, відповідно, вимагають змін дозування. Метаболізм у печінці швидкий. Приблизно 90 % дози деалкілується з утворенням моноетилгліцинексилідиду (MEГЕ) і токсичного гліцинексилідиду (ГЕ); обидва метаболіти можуть посилювати терапевтичний і токсичний ефект лідокаїну. Продукти метаболізму і близько 10 % лідокаїну у незміненому вигляді екскретуються із сечею.

Немає опублікованих даних літератури про фармакокінетику цетилпіридину. Відомо, що абсорбується лише 10 - 20 %  четвертинних сполук амонію, а неабсорбована частина виділяється незміненою з фекаліями.



Клінічні характеристики.

Показання.

• Місцеве лікування гострих запальних захворювань слизової оболонки порожнини рота і горла, таких як гінгівіт, стоматит, в тому числі афтозний.

• У складі комплексної терапії для місцевого лікування при болі, подразненні та запаленні горла та гортані.

• За рекомендацією лікаря в перед- та післяопераційний періоди при тонзилектомії, хірургічному втручанні на гортані, при травмах або абсцесах, а також після видалення зубів.



Протипоказання.

Підвищена чутливість до лізоциму гідрохлориду, цетилпіридинію хлориду, лідокаїну та інших місцевих знеболювальних засобів амідного типу або до будь-якої із допоміжних речовин.

Гіперчутливість до білка курячого яйця.

Дитячий вік до 6 років.



Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодія інших лікарських засобів з лідокаїном теоретично можлива, але такі взаємодії будуть клінічно незначущими при місцевому застосуванні лікарського засобу ЛІСОБАКТ КОМПЛІТ СПРЕЙ. Одночасне застосування із засобами, що знижують печінковий кровотік (наприклад, пропранолол, циметидин), може призвести до зниження кліренсу лідокаїну. Довготривале застосування із засобами, що метаболізуються за допомогою мікросомальних ензимів (наприклад, фенітоїн, барбітурати), може вимагати зміни дозування лідокаїну. Кардіодепресивна дія лідокаїну посилює ефект бета-блокаторів та інших антиаритмічних засобів (наприклад мексилетину).

Лідокаїн є слабким інгібітором псевдохолінестерази і може подовжувати дію суксаметонію. Гіпокаліємія, спричинена ацетазоламідом, петльовими і тіазидними діуретиками, може знижувати дію лідокаїну.

Не слід застосовувати ЛІСОБАКТ КОМПЛІТ СПРЕЙ одночасно з іншими місцевими антисептиками для ротової порожнини та/або горла.





Особливості застосування.

З метою попередження порушення нормальної мікрофлори ротової порожнини лікарський засіб не слід застосовувати більше 5 діб.

Якщо симптоми захворювання не зникають протягом 5 діб та/або зберігається підвищена температура тіла, необхідно звернутися до лікаря.

Застосовувати ЛІСОБАКТ КОМПЛІТ СПРЕЙ слід суворо за необхідності, для полегшення наявного болю та подразнення.

Не застосовувати  пацієнтам з алергією в анамнезі. У разі виникнення симптомів, що вказують на реакцію гіперчутливості, необхідно припинити застосування лікарського засобу і звернутися до лікаря.

Під час лікування лікарським засобом ЛІСОБАКТ КОМПЛІТ СПРЕЙ можуть виникати серйозні гострі алергічні реакції (гіперчутливість), такі як кропив'янка, ангіоневротичний набряк (включаючи дихальні шляхи), бронхоспазм, циркуляторні судинні ускладнення та анафілактичний шок. Також були повідомлення про окремі випадки таких  шкірних реакцій, як мультиформна еритема і синдром Стівенса - Джонсона.

Деякі з цих серйозних реакцій можуть бути небезпечними для життя.

Не виключена порфірогенна активність лідокаїну, тому пацієнтам з гострою порфірією слід застосовувати лікарський засіб тільки у разі життєвої необхідності.

Пацієнтам, які мають труднощі при ковтанні, не слід застосовувати лікарський засіб та необхідно проконсультуватися з лікарем. При використанні місцевих знеболювальних засобів для  рота або горла розвиток місцевої анестезії може погіршити функцію ковтання і, таким чином, підвищити небезпеку аспірації. У зв’язку з цим пацієнтів слід попереджати про те, що протягом 1 години після застосування лікарського засобу ЛІСОБАКТ КОМПЛІТ СПРЕЙ не рекомендується вживати їжу та/або напої. Необхідно також уникати чищення зубів і жування гумки на період, коли зона рота та/або горла знеболені.

Слід уникати потрапляння розчину в очі. Якщо це випадково сталось, очі необхідно промити чистою водою або розчином для промивання очей і утримувати повіки відкритими принаймні протягом 15 хвилин.

Особливі застереження щодо допоміжних речовин, які входять до складу лікарського засобу:

·        гліцерин 85 % може спричинити головний біль, подразнення шлунково-кишкового тракту та діарею;

·        пропіленгліколь може викликати симптоми, схожі з такими, що виникають при вживанні алкоголю;

·        метилпарагідроксибензоат і пропілпарагідроксибензоат можуть викликати алергічні реакції, а в окремих випадках - бронхоспазм.

ЛІСОБАКТ КОМПЛІТ СПРЕЙ не містить цукру, тому його можна застосовувати пацієнтам, хворим на цукровий діабет.