Віпратокс л-т 40г

Склад:

діючі речовини:отрута гюрзи 16 МОД, саліцилова кислота, камфора рацемічна, ялицева олія;

1 г лініменту містить отрути гюрзи 16 МОД 0,0176 мг, саліцилової кислоти 10 мг, камфори рацемічної 30 мг, ялицевої олії 30 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, олія соняшникова, парафін білий м'який, гліцерин, емульгатор Т-2, вода очищена.



Лікарська форма.Лінімент.

Основні фізико-хімічні властивості:лінімент білого кольору з характерним запахом камфори та ялицевої олії.



Фармакотерапевтична група.

Препарати, які застосовуються місцево при болю у суглобах та м'язах.

Код АТХ M02A X10.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Основною діючою речовиною Віпратоксу є отрута гюрзи (Venenum Macrovipera е lebetina ), що містить фосфоліпазу, фосфодіестеразу, гіалуронідазу та інші активні речовини.

Дія препарату зумовлена токсинами, які містить отрута гюрзи.

Постсинаптичні нейротоксини, які специфічно блокують Н-холінорецептори субсинаптичної мембрани скелетної мускулатури і деяких відділів центральної нервової системи.

Пресинаптичні нейротоксини, які діють на пресинаптичні нервові закінчення та сприяють збільшенню виділення медіаторів.

Мембраноактивні нейротоксини  (поліпептиди-кардіо та цитотоксини), які діють активно на мембрани клітин, у тому числі викликаючи їх деполяризацію.

Поряд зі специфічною дією, яка безпосередньо залежить від складових частин отрути,  лікувальний ефект препарату пов'язаний з рефлекторними реакціями, які виникають у зв'язку з подразненням рецепторів шкіри, з впливом біогенних речовин, які утворюються при місцевій дії препарату, на тканини, з впливом на імунологічні реакції організму, а також зі стимуляцією системи «гіпофіз – надниркові залози». При місцевому застосуванні отрута гюрзи має подразнювальну та болезаспокійливу дію.

Саліцилова кислота при зовнішньому застосуванні має антисептичну, подразнювальну, відволікаючу та кератолітичну дію, сприяючи кращому проникненню діючих компонентів.

Ялицева олія завдяки високій ліпофільності легко проникає через епідерміс, подразнює закінчення чутливих нервів як поверхневих судин, так і судин більш глибше розташованих тканин.

Завдякикамфорі препарат проявляє місцевоподразнювальну, аналгезуючу та протизапальну дії та, збуджуючи чутливі нервові закінчення шкіри, покращує трофіку тканин.

Фармакокінетика.

Не вивчалась.



Клінічні характеристики.

Показання.

Симптоматичне лікування болю при ревматизмі, невралгії, ішіасі, люмбаго, радикуліті, міалгії, артралгії.



Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату. Бронхіальна астма, коклюш, схильність до бронхоспазму, схильність до судом, гострий туберкульоз легень, порушення мозкового та коронарного кровообігу, схильність до виникнення ангіоспазмів, тяжкі порушення функції нирок і печінки, гнійничкові захворювання шкіри, пошкодження цілісності шкіри у місці нанесення препарату, гарячка, загальна втомлюваність.



Особливі заходи безпеки.

Не наносити на шкіру з проявами алергічної реакції.

Не допускати потрапляння препарату в очі, на відкриті рани та на слизові оболонки. При випадковому потраплянні в очі або на слизові оболонки необхідно ретельно промити їх великою кількістю проточної води.

З обережністю застосовувати пацієнтам літнього віку.



Взаємодія з лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Не вивчалась. Хоча достатньо контрольовані випробування взаємодії не проводилися, не виключно, що надмірне застосування саліцилатів для місцевого застосування може збільшити ефект кумаринових антикоагулянтів та антитромбоцитарних препаратів. Пацієнтам, які отримують кумаринові антикоагулянти та антитромбоцитарні препарати, включаючи ацетилсаліцилову кислоту, необхідно проявляти обережність.