Дуак гель туба 15г

Склад:

діючі речовини: бензоїлу пероксид безводний (у вигляді бензоїлу пероксиду водного), кліндаміцин (у вигляді кліндаміцину фосфату);

1 г гелю містить бензоїлу пероксиду безводного (у вигляді бензоїлу пероксиду водного) 50 мг; кліндаміцину (у вигляді кліндаміцину фосфату) 10 мг;

допоміжні речовини:карбомер, диметикон, динатрію лаурилсульфосукцинат, динатрію едетат, гліцерин, кремнію діоксид колоїдний водний, полоксамер, натрію гідроксид, вода очищена.



Лікарська форма.Гель.

Основні фізико-хімічні властивості:гомогенний гель білого або злегка жовтуватого кольору.



Фармакотерапевтична група.Місцеві засоби для лікування акне. Код АТХ D10A F51.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка

Кліндаміцин є лінкозамідним антибіотиком з бактеріостатичною дією проти грампозитивних аеробних мікроорганізмів та широкого спектра анаеробних бактерій. Лінкозаміди, такі як кліндаміцин, зв’язуються з 23S субодиницею бактеріальної рибосоми та пригнічують ранні стадії синтезу білка. Дія кліндаміцину є переважно бактеріостатичною, хоча високі концентрації можуть чинити повільну бактерицидну дію проти чутливих штамів.

Хоча кліндаміцину фосфат є неактивнимin vitro, швидкий гідролізin vivo перетворює цю сполуку на  активний проти бактерій кліндаміцин. Антибактеріальна активність кліндаміцину була продемонстрована клінічно при лікуванні комедонів у пацієнтів з акне на рівнях, достатніх, щоб бути активними проти більшості штамівPropionibacteium acnes. Кліндаміцинinvivo інгібує всі протестовані культуриPropionibacteium acnes (MIC-0,4 мкг/мл). Після застосування кліндаміцину відсоток вільних жирних кислот на поверхні шкіри знижувався приблизно з 14 % до 2 %.

Бензоїлу пероксид чинить м’яку кератолітичну дію відносно комедонів на всіх стадіях їхнього розвитку. Він є речовиною-окислювачем з бактерицидною активністю протиPropionibacteium acnes ,мікроорганізму, який спричиняє розвиток вульгарних вугрів. Крім того, він є себостатиком, який протидіє надмірній продукції шкірного сала, що асоціюється з акне.

Додавання бензоїлу пероксиду знижує потенціал появи мікроорганізмів, резистентних до кліндаміцину.

Фармакокінетика

Черезшкірна абсорбція кліндаміцину мінімальна. Присутність бензоїлу пероксиду у складі лікарського засобу не впливала на черезшкірну абсорбцію кліндаміцину. Дослідження з радіомаркуванням показали, що абсорбція бензоїлу пероксиду через шкіру можлива тільки після його перетворення на бензойну кислоту. Бензойна кислота переважно кон’югується з утворенням гіпурової кислоти, яка виводиться нирками.



Клінічні характеристики.

Показання.

Місцеве лікування акне (acne vulgaris) від легкого до середнього ступеня тяжкості, переважно запальних елементів, у дорослих та дітей від 12 років.



Протипоказання.

Гіперчутливість до компонентів препарату та лінкоміцину. Місцевий ентерит, виразковий коліт або антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт) або їх наявність в анамнезі. Дитячий вік до 12 років.



Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Досліджень з вивчення медикаментозної взаємодії не проводилося.

Кліндаміцин/ бензоїлу пероксид не можна застосовувати у комбінації з препаратами, що містять еритроміцин, через можливий антагонізм з кліндаміцином.

Було показано, що кліндаміцин має нейром’язові блокуючі властивості, що можуть посилювати дію інших нейром’язових блокаторів. Тому кліндаміцин/ бензоїлу пероксид слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які лікуються такими препаратами.

Слід уникати сумісного застосування кліндаміцину/ бензоїлу пероксиду з третиноїном, ізотретиноїном та тазаротеном, оскільки бензоїлу пероксид може зменшувати їх ефективність та посилювати подразнення. Якщо комбіноване лікування необхідне, препарати слід наносити в різний час протягом доби (наприклад, один вранці, інший ввечері).

Одночасне застосування препаратів, що містять бензоїлу пероксид, та препаратів для місцевого застосування, що містять сульфонамід, може спричинити тимчасову зміну кольору шкіри та волосся голови (жовте/оранжеве).

При сумісному застосуванні місцевих антибіотиків, медичного, звичайного або абразивного мила і косметичних засобів, які мають підсушувальний ефект, а також засобів з високою концентрацією спирту та/або в’яжучих агентів можливий кумулятивний підразнювальний ефект.



Особливості застосування.

Слід уникати контакту з очима, ротом, губами, іншими слизовими оболонками або ділянками з подразненнями або пошкодженнями шкіри. У разі випадкового контакту добре промити водою.

Протягом перших тижнів лікування у більшості пацієнтів може спостерігатись посилення відлущування та почервоніння шкіри. Залежно від тяжкості цих побічних ефектів пацієнт може застосувати зволожуючий засіб, тимчасово зменшити частоту нанесення кліндаміцину/бензоїлу пероксиду або тимчасово припинити його застосування, однак ефективність застосування з частотою менше ніж 1 раз на добу не доведена.

Сумісне застосування інших топічних препаратів для лікування акне слід проводити з обережністю через можливий кумулятивний подразнювальний ефект, що інколи може бути тяжким, особливо при застосуванні десквамативних або абразивних інгредієнтів.

Якщо виникає тяжке місцеве подразнення (наприклад, тяжка еритема, сухість або свербіж, сильне жаління/печіння) застосування кліндаміцину/бензоїлу пероксиду слід припинити.

Бензоїлу пероксид може спричиняти підвищену чутливість до сонячних променів, тому слід уникати застосовування ультрафіолетових світильників та уникати або мінімізувати вплив сонячного світла. Якщо не можна уникнути сильного впливу сонячного світла, пацієнту слід порадити використання сонцезахисних засобів та захисного одягу.

Якщо пацієнт має сонячні опіки, їх необхідно вилікувати до призначення кліндаміцину/бензоїлу пероксиду.

Препарат може знебарвлювати волосся та кольоровий і пофарбований матеріал. Уникати контакту з волоссям, тканинами, меблями або килимовими покриттями.

Псевдомембранозний коліт

При застосуванні практично всіх антибактеріальних засобів, включаючи кліндаміцин, повідомлялось про виникнення псевдомембранозного коліту, що може варіювати за ступенем тяжкості від легкого до такого, що загрожує життю, з початком появи аж через декілька тижнів після припинення лікування. Хоча це дуже малоймовірно при застосуванні кліндаміцину/бензоїлу пероксиду місцево, але у разі появи у пацієнта тривалої та значної діареї або спазмів у животі, лікування слід негайно припинити та провести подальше обстеження, оскільки симптоми можуть вказувати на антибіотикоасоційований коліт. 

Резистентність до кліндаміцину

Бензоїлу пероксид зменшує потенційну появу резистентних до кліндаміцину мікроорганізмів. Однак  пацієнти з недавнім системним або місцевим застосуванням кліндаміцину або еритроміцину в анамнезі можуть вже мати антибактеріальнорезистенті штамиPropionibacteriumacnes та симбіотичну флору.

Перехресна резистентність

Було доведено перехресну резистентність між кліндаміцином та лінкоміцином.

Резистентність до кліндаміцину часто асоціюється з індукованою резистентністю до еритроміцину (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії»).