Бетайод мазь 20г

Склад:

діюча речовина:повідон-йод;

1 г препарату  містить повідон-йоду 100 мг;

допоміжні речовини: поліетиленгліколь 400, поліетиленгліколь 4000, поліетиленгліколь 1500, поліетиленгліколь 1000, натрію гідрокарбонат, вода очищена.



Лікарська форма. Мазь.

Основні фізико-хімічні властивості:гомогенна мазь коричневого кольору. Допускається  слабкий специфічний запах.



Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезінфікуючі засоби.

Код АТХ D08A G02.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Повідон-йод є комплексом йоду та полімеру полівінілпіролідону, що виділяє йод протягом певного часу після його нанесення на шкіру. Елементарний йод чинить бактерицидну дію, має широкий спектр протимікробної дії щодо бактерій, вірусів, грибків та найпростіших мікроорганізмів.

Механізм дії: вільний йод виявляє швидкий бактерицидний ефект, а полімер є депо для йоду.

При контакті зі шкірою та слизовими оболонками з полімеру виділяється значна кількість йоду.

Йод реагує з окиснювальними сульфідними (SH) - та гідроксильними (ОН)-групами амінокислот, що входять до складу ферментів і структурних білків мікроорганізмів, інактивуючи або руйнуючи ці білки. Більшість мікроорганізмів знищуються при діїinvitro менш ніж за 1 хвилину, а основна руйнівна дія відбувається у перші 15-30 секунд. При цьому йод знебарвлюється, у зв’язку з чим зміна насиченості коричневого кольору є індикатором його ефективності.

Активна речовина препарату має широкий антимікробний спектр дії: діє на грампозитивні та грамнегативні бактерії (бактерицидна), на віруси (віруліцидна), на грибки (фунгіцидна) та спори грибків (спорицидна), а також на деякі простіші мікроорганізми (протозойна).

Завдяки механізму дії резистентність на препарат, у тому числі вторинна резистентність при довготривалому застосуванні, не очікується.

Препарат розчиняється у воді і легко змивається водою.

Довготривале нанесення препарату на великі ранові поверхні або тяжкі опіки, а також на слизові оболонки може призвести до всмоктування значної кількості йоду. Зазвичай, внаслідок довготривалого застосування препарату вміст йоду у крові швидко підвищується.  Концентрація повертається до початкового рівня через 7-14 діб після останнього застосування препарату.

У пацієнтів із нормальною функцією щитовидної залози збільшення запасів йоду не спричиняє клінічно значущих змін тиреоїдного гормонального статусу.

Фармакокінетика.

Абсорбція і ниркова екскреція повідон-йоду залежить від його молекулярної маси,  а оскільки вона коливається у межах 35000-50000, то можлива затримка речовини.

Абсорбція повідон-йоду або йодиду така ж сама, як і звичайного йоду з інших джерел.

Об’єм розподілу відповідає приблизно 38 % маси тіла, період біологічного напіввиведення після вагінального застосування становить близько 2-х діб. Нормальний загальний рівень йоду у плазмі крові становить приблизно 3,8-6 мкг/дл, а рівень неорганічного йоду - 0,01-0,5 мкг/дл.

Виводиться препарат  з організму переважно  нирками із кліренсом від 15 до 60 мл/хв залежно  від рівня йоду у плазмі крові та кліренсу креатиніну (у нормі: 100-300 мкг йоду на 1 г креатиніну).



Клінічні характеристики.

Показання.

Профілактика інфекцій  при дрібних порізах та саднах, невеликих опіках і незначних хірургічних процедурах.

Лікування грибкових та бактеріальних інфекцій шкіри, а також інфекцій пролежнів і трофічних виразок.



Протипоказання.

·        Підвищена чутливість до йоду чи підозра на неї або до інших компонентів препарату.

·        Пацієнти з порушеннями функції щитовидної залози (вузловий колоїдний зоб, ендемічний зоб і тиреоїдит Хашимото).

·        Пацієнти з гіпертиреоїдизмом або іншими гострими порушеннями щитовидної залози.

·        Перед та після лікування та сцинтиграфії з радіоактивним йодом у пацієнтів із карциномою щитовидної залози.

·        Герпетиформний дерматит Дюринга.

·        Ниркова недостатність.