Ново-Пасит р-н фл. 100мл

Склад :

діючі речовини:гвайфенезин, екстракт для Ново-Паситу рідкий;

1 мл розчину містить: екстракту для Ново-Паситу рідкого (Hyperici herba (трава звіробою),Passiflorae herba (трава пасифлори),Valerianae radix (корінь валеріани),Crataegi folium cum flore (листя та квітки глоду),Lupuli flos (шишки хмелю),Melissae herba (трава меліси),Sambusi flos (квітки бузини)) (1:13, екстрагент - вода) 0,0775 г, гвайфенезину 0,04 г;

допоміжні речовини: натрію цикламат, ксантанова камедь, інвертний цукор, сахарин натрію, натрію бензоат (E 211), етанол 96 %, ароматизатор апельсиновий, натрію цитрат, мальтодекстрин, пропіленгліколь, вода очищена.



Лікарська форма.Розчин оральний.

Основні фізико-хімічні властивості:прозорий або злегка каламутний розчин від червонувато-коричневого до темно-коричневого кольору з характерним ароматом. Каламутність, що з’являється в процесі зберігання, або тонкий осад не впливає на ефективність лікарського засобу.



Фармакотерапевтична група. Снодійні та седативні засоби. Код АТX N05С M.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Фармакологічно активними компонентами лікарського засобу є гвайфенезин та екстракт із лікарських рослин, що чинять переважно заспокійливу дію. Заспокійлива дія екстракту поєднується з міорелаксуючою та анксіолітичною дією гвайфенезину (розслаблює гладкі м'язи).

Фармакокінетика.

Гвайфенезин швидко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту, метаболізується у печінці шляхом кон'югації з глюкуроновою кислотою та виділяється у формі неактивних метаболітів, головним чином із сечею.

Біологічний період напіврозпаду становить приблизно 1 годину.



Клінічні характеристики.

Показання.

Легка форма неврастенії, особливо якщо це супроводжується занепокоєнням, страхом, смутком, невгамовністю, дратівливістю, зниженням концентрації уваги або втомою; легка форма безсоння, виснаження або невротичних порушень пам'яті.

Для підтримуючої терапії при мігрені, головному болю, зумовлених нервовим напруженням, судинних психосоматичних розладах з нейроциркуляторною астенією, нейрогенною тетанією, болем у ділянці обличчя, при клімактеричному синдромі.

Функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту, диспептичний синдром без органічних ушкоджень, синдром «подразненого кишечнику». Для допоміжної терапії при органічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту з виразним невротичним компонентом.

Психосоматичні дерматози, що супроводжуються свербежем (кропив'янка, атопічна екзема).



Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючих компонентів або до будь-яких допоміжних речовин лікарського засобу; міастенія гравіс; епілепсія; депресія та інші стани, що супроводжуються пригніченням діяльності центральної нервової системи; брадикардія; одночасне застосування циклоспорину або такролімусу; застосування дітям віком до 12 років; застосування ВІЛ-позитивним пацієнтам, які приймають інгібітори протеази.



Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Гвайфенезин

Гвайфенезин посилює знеболювальний ефект парацетамолу та ацетилсаліцилової кислоти та посилює вплив алкоголю, седативних антигістамінних засобів та інших речовин, що пригнічують центральну нервову систему. Центральна дія міорелаксантів може підвищувати небажані ефекти гвайфенезину, особливо м'язову слабкість.

Звіробій перфорований

Звіробій перфорований може спричинити індукціюізоферментів CYP3А4, CYP1А2 та CYP2С9 цитохрому Р450, що може спричинити зниження дії інших препаратів, які застосовуються одночасно та які метаболізуються цими ізоферментами. Звіробій також спричиняє індукцію Р-глікопротеїну. Ця взаємодія була вперше виявлена у здорових добровольців при одночасному прийомі індинавіру та звіробою перфорованого. Також можна очікувати, що подібна взаємодія відбувається і з іншими інгібіторами протеази (ампренавір, нелфінавір, ритонавір, саквінавір), а також ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази (делавірдин, ефавіренз, невірапін), що застосовуються при лікуванні ВІЛ-позитивних пацієнтів.

Клінічно значимі взаємодії зі звіробоєм були також описані при одночасному прийоміциклоспорину, такролімусу, дигоксину та варфарину. Ця взаємодія може призвести до зменшення концентрації цих препаратів у плазмі крові і, таким чином, до зменшення їх терапевтичної дії.

Була клінічно доведена лікарська взаємодія звіробою з теофіліном, амітриптиліном та пероральними контрацептивами. Також є імовірність взаємодії звіробою з протиепілептичними препаратами. Можлива взаємодія звіробою з багатьма іншими лікарськими засобами, які біологічно перетворюються ізоферментом 3А4 цитохрому Р450, включаючи грейпфрутовий сік.

Пацієнтам, які отримують лікуванняіндинавіром або іншими антиретровірусними препаратами, слід уникати застосування звіробою перфорованого, оскільки взаємодія з ним може спричинити зниження їх дії з виникненням резистентності.

Звіробій не можна застосовувати зциклоспорином. Якщо пацієнт застосовує циклоспорин, то необхідно відмінити прийом звіробою та на підставі визначення рівня циклоспорину у плазмі крові відкоригувати дозування циклоспорину. Слід ретельно стежити за будь-якими ознаками відторгнення тканини у пацієнтів після трансплантації.

Одночасне застосування звіробою татакролімусу може призвести до субтерапевтичних концентрацій такролімусу, що може призвести до відторгнення трансплантанта. Пацієнтам слід уникати одночасного прийому звіробою перфорованого та такролімусу. У разі одночасного застосування пацієнтом звіробою та такролімусу слід припинити прийом звіробою та провести моніторинг рівня такролімусу у плазмі крові, оскільки може виникнути необхідність у корегуванні дози такролімусу.

Одночасне призначення звіробою здигоксином не рекомендується. У разі необхідності призначення звіробою слід провести моніторинг рівня дигоксину у плазмі крові та відповідно відкоригувати дозу. При збільшенні дози дигоксину доза звіробою залишається незмінною, щодо припинення терапії слід проконсультуватися з лікарем.

Не рекомендується одночасне застосування звіробою зварфарином. У разі необхідності призначення звіробою слід провести моніторинг протромбінового часу під час терапії варфарином та відповідно відкоригувати дозу. При збільшенні дози варфарину доза звіробою залишається незмінною, щодо припинення терапії слід проконсультуватися з лікарем.

Звіробій перфорований може значно зменшувати діютеофіліну, тому одночасне застосування не рекомендоване. У випадку, коли є необхідність у прийомі звіробою, слід контролювати рівень теофіліну у плазмі крові та при необхідності корегувати дозу теофіліну, не змінюючи дозу звіробою.

Одночасне застосування зпероральними контрацептивами може спричинити аномальні маточні кровотечі (менорагія, гіперменорея, метрорагія). Може спостерігатися зниження контрацептивного ефекту. Рекомендується застосовувати комбіновані пероральні гормональні контрацептиви у поєднанні з іншими методами контрацепції (бар'єрні методи) під час терапії звіробоєм.

Одночасна терапія з амітриптиліномне рекомендується.

Одночасна терапія звіробоєм тапротиепілептичними засобами(карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн) не рекомендується. Можливе зниження рівня препарату у плазмі крові та виникнення судом. У разі необхідності призначення звіробою слід провести моніторинг рівня протиепілептичних засобів у плазмі крові та симптомів зниження ефективності препарату (наприклад, підвищення судомної активності). У разі припинення терапії звіробоєм може виникнути необхідність у зниженні дози протиепілептичних засобів, слід проводити моніторинг симптомів токсичності протиепілептичних засобів.

Клінічно значущі взаємодії спостерігалися між звіробоєм і антидепресантами груписелективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС)та триптанами.У зв'язку з підвищеним ризиком виникнення побічних реакцій, пов'язаних із цими взаємодіями, не слід застосовувати звіробій одночасно з цими препаратами.

Не рекомендується застосування звіробою пацієнтам, які приймаютьантибіотики, сульфаніламіди, гіпотензивні блокатори кальцієвих каналів, жіночі статеві гормони, гіпохолестеринемічні засоби (статини).

Пасифлора

При одночасному застосуванні з препаратами, що пригнічують центральну нервову систему, такими якбарбітурати, транквілізатори, посилюється седативний і снодійний ефект препарату. Не рекомендований одночасний прийом збензодіазепінами. Слід уникати одночасного застосуванняз дисульфірамом.Під час лікування препаратом не слід вживатиалкогольні напої.

Валеріана

Посилює діюалкоголю, седативних, снодійних, гіпотензивних, анксіолітичних і спазмолітичних засобів.

Глід

Посилює діюседативних, снодійних та антиари т мічних засобів, серцевих глікозидів.

Меліса

При одночасному застосуванні можливе посилення дії іншихседативних та снодійних засобів.