Флавамед макс таб. шип. 60мг №20

Склад
діюча речовина: амброксолу гідрохлорид;

1 таблетка шипуча містить 60 мг амброксолу гідрохлориду;

допоміжні речовини: кислота лимонна, безводна; натрію гідрокарбонат; натрію карбонат безводний; сахарин натрію; натрію цикламат; натрію хлорид; натрію цитрат; лактоза безводна; маніт (E 421); сорбіт (E 420); ароматизатор вишні «ALH» (код 801); симетикон.

Лікарська форма
Таблетки шипучі.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі білі таблетки з рискою для поділу на одній стороні.

Фармакотерапевтична група
Засоби, що застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях. Муколітичні засоби. Код ATX R05C B06.

Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Діюча речовина лікарського засобу Флавамед® Макс таблетки шипучі – амброксолу гідрохлорид – призводить до збільшення частки серозного секрету. Крім цього, амброксолу гідрохлорид збільшує продукцію сурфактанта, впливаючи безпосередньо на пневмоцити II типу альвеол і клітини Клара в ділянці дрібних дихальних шляхів, та стимулює активність миготливого епітелію. У результаті цих ефектів знижується в’язкість слизу та покращується його відходження (мукоциліарний кліренс). Покращення мукоциліарного кліренсу було доведено у клініко-фармакологічних дослідженнях.

Підвищене виділення розбавленого секрету і покращення мукоциліарного кліренсу сприяє розрідженню мокротиння та полегшує його відкашлювання.

Місцева анестезуюча дія амброксолу гідрохлориду спостерігалася при проведенні досліджень на очах кроля і, вірогідно, обумовлена його здатністю блокувати натрієві канали: у дослідженнях in vitro амброксолу гідрохлорид блокував гіперполяризовані канали в моделі клонованих нейронних натрієвих каналів, залежних від напруги; зв’язування мало оборотний характер і залежало від концентрації.

У дослідженнях in vitro було встановлено, що амброксолу гідрохлорид чинить протизапальну дію. У дослідженнях in vitro було виявлено, що амброксолу гідрохлорид значно знижує вивільнення цитокінів з моноядерних і поліморфноядерних клітин крові та тканин.

Після застосування амброксолу гідрохлориду підвищуються концентрації антибіотиків амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину та доксицикліну в мокротинні та бронхіальному секреті. На сьогодні клінічне значення цього ефекту не встановлене.

Фармакокінетика
Всмоктування. Амброксолу гідрохлорид швидко і повністю абсорбується після прийому у вигляді пероральних лікарських форм з негайним вивільненням і в терапевтичному діапазоні демонструє лінійну залежність від дози. Максимальний рівень у плазмі крові досягається протягом 1–2,5 годин після перорального прийому лікарської форми з негайним вивільненням і в середньому через 6,5 годин – лікарської форми зі сповільненим вивільненням.

Розподіл. Розподіл амброксолу гідрохлориду з крові у тканини відбувається швидко і значно виражений, з максимальною концентрацією діючої речовини в легенях. Приблизний об’єм розподілу після перорального застосування становить 552 л.

У терапевтичному діапазоні зв’язування з протеїнами плазми крові становить приблизно 90 %.

Біотрансформація й елімінація. Приблизно 30 % прийнятої внутрішньо дози метаболізується у процесі першого проходження через печінку. Амброксолу гідрохлорид метаболізується головним чином у печінці шляхом глюкуронідації і розщеплення до дибромантранілової кислоти (приблизно 10 % дози), окрім деяких незначних метаболітів. Дослідження мікросом печінки людини показали, що CYP3A4 відповідає за метаболізм амброксолу гідрохлориду до дибромантранілової кислоти.

Через 3 дні після перорального застосування приблизно 6 % дози виявляється у сечі у незміненому вигляді і приблизно 26 % – у формі кон’югатів.

Кінцевий період напіввиведення амброксолу гідрохлориду становить приблизно 10 годин. Загальний кліренс складає 660 мл/хв, а нирковий – приблизно 8 % від загального кліренсу. Через 5 днів приблизно 83 % загальної дози (з радіоактивною міткою) виводиться із сечею.

Особливі групи пацієнтів. У пацієнтів із дисфункцією печінки виведення амброксолу гідрохлориду зменшується, що призводить до підвищення його рівня у плазмі крові приблизно в 1,3–2 рази. Внаслідок широкого терапевтичного діапазону амброксолу гідрохлориду корекція дози не потрібна.

Вік і стать не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику амброксолу гідрохлориду, тому немає необхідності коригувати режим дозування.

Їжа не впливає на біодоступність амброксолу гідрохлориду.

Показання
Секретолітична терапія при гострих і хронічних бронхолегеневих захворюваннях, пов’язаних із порушеннями бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу.

Протипоказання
Флавамед® Макс таблетки шипучі не слід приймати при гіперчутливості до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Супутнє застосування препарату Флавамед® Макс таблетки шипучі та протикашльових засобів може призвести до небезпечного накопичення слизу внаслідок пригнічення кашльового рефлексу, тому їх слід застосовувати одночасно тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик, проведеної лікарем.