АЦЦ-200 пор.д/п р-ну 200мг пак.3г №20

Склад:

діюча речовина:ацетилцистеїн;

1 пакетик містить ацетилцистеїну 200 мг або 600 мг;

допоміжні речовини:сахароза, кислота аскорбінова, сахарин натрію, лимонна смакова добавка, медова смакова добавка.



Лікарська форма.Порошок для орального розчину.

Основні фізико-хімічні властивості:

порошок по 200 мг:порошок від білого до жовтуватого кольору, можлива наявність агломератів, із лимонно/медовим запахом;

порошок по 600 мг:порошок від білого до жовтуватого кольору, можлива наявність агломератів, із лимонно/медовим запахом.



Фармакотерапевтична група.

Засоби, що застосовуються при кашлі і застудних захворюваннях. Муколітичні засоби.

Код ATХ R05C B01.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ацетилцистеїн (АЦЦ) - муколітичний, відхаркувальний засіб, який застосовують для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїн. Муколітичний ефект препарату має хімічну природу. За рахунок вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв’язки кислих мукополісахаридів, що призводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння та до зменшення в’язкості слизу і сприяє відхаркуванню та відходженню бронхіального секрету. Препарат зберігає активність при наявності гнійного мокротиння.

Ацетилцистеїн має також антиоксидантні пневмопротекторні властивості, що зумовлено зв’язуванням його сульфгідрильними групами хімічних радикалів і, таким чином, знешкодженням їх. Крім того, препарат сприяє підвищенню синтезу глутатіону - важливого фактора внутрішньоклітинного захисту не тільки від окисних токсинів  екзогенного та ендогенного походження, але й від ряду цитотоксичних речовин. Ця особливість ацетилцистеїну дає змогу ефективно застосовувати його при передозуванні парацетамолу.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму у печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину і надалі - змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька - близько 10 %. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1-3 години після прийому. Зв’язування з білками плазми - приблизно 50 %. Ацетилцистеїн виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).

Період напіввиведення визначається головним чином швидкою біотрансформацією у печінці  і становить приблизно 1 годину. У разі зниження функції печінки період напіввиведення подовжується до 8 годин.



Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи,  що потребують зменшення в’язкості мокротиння, покращання його відходження та відхаркування.



Протипоказання.

Підвищена чутливість до ацетилцистеїну або до інших компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення,  кровохаркання, легенева кровотеча, тяжке загострення бронхіальної астми.