Бруфен сироп 100мг/5мл 100мл

БРУФЕН®

(BRUFEN®)





Склад:

діюча  речовина: ібупрофен;

5 мл сиропу містять ібупрофену 100 мг;

допоміжні речовини:метилпарагідроксибензоат (Е 218); пропілпарагідроксибензоат (Е 216); кислота лимонна, моногідрат;  гліцерин; сорбіту розчин, що не кристалізується  (Е 420);  сахароза; натрію бензоат (Е 211); оранжево-жовтий (Е 110); ароматизатор апельсиновий (D717 BBA); полісорбати; агар; вода очищена.



Лікарська форма.Сироп.

Основні фізико-хімічні властивості:сиропоподібна суспензія оранжевого кольору з апельсиновим запахом.



Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Ібупрофен. Код АТХ М01А Е01.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ібупрофен є похідною речовиною  пропіонової кислоти, нестероїдним протизапальним засобом (НПЗЗ), який чинить анальгетичну, протизапальну та жарознижувальну дію. Окрім цього, ібупрофен оборотно пригнічує агрегацію тромбоцитів. Вважається, що терапевтичний ефект лікарського засобу є результатом пригнічення ферменту циклооксигенази, що призводить до помітного зменшення синтезу простагландинів. Ці властивості забезпечують полегшення симптомів запалення, болю та гарячки.

Експериментальні дані свідчать, що ібупрофен може конкурентно пригнічувати вплив низьких доз ацетилсаліцилової кислоти/ аспірину на агрегацію тромбоцитів, коли обидва препарати застосовуються одночасно. Деякі фармакодинамічні дослідження свідчать, що при разовому прийомі ібупрофену в дозі 400 мг за 8 годин до або через 30 хвилин після прийому ацетилсаліцилової кислоти/ аспірину у формі зі швидким вивільненням препарату (у дозі 81 мг) вплив ацетилсаліцилової кислоти/аспірину на утворення тромбоксану або агрегацію тромбоцитів знижувався.

Хоча є неточності відносно екстраполяції отриманих даних на клінічну ситуацію, не можна виключати ймовірність, що регулярне довготривале застосування ібупрофену може знизити кардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти/ аспірину. Клінічно значущі ефекти малоймовірні при нерегулярному застосуванні ібупрофену.

Фармакокінетика.

Ібупрофен швидко абсорбується при пероральному застосуванні. Після прийому препарату  натще  пікові концентрації в плазмі крові досягаються приблизно через 45 хвилин.

Прийом такої ж дози препарату після їди показав, що абсорбція відбувається повільніше з піковими концентраціями в плазмі крові через  1,5 - 3 години.  Період напіввиведення з плазми крові становить 2 години. Ібупрофен метаболізується в печінці з утворенням двох неактивних метаболітів, які разом з незміненим ібупрофеном виводяться нирками  в незміненому вигляді або у вигляді кон’югатів.

Виведення швидке, плазмові концентрації не показують жодних ознак кумуляції. 44 % дози ібупрофену виводиться з сечею у вигляді двох фармакологічно неактивних метаболітів та 20 % - у незміненому вигляді.



Клінічні характеристики.

Показання.Короткотривале лікування пропасниці та болю у дітей.



Протипоказання.

Відома гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату.

Наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості (таких як бронхіальна астма, риніт, ангіоневротичний набряк або кропив’янка) у відповідь на застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).

Підвищена схильність до кровотечі або активна кровотеча.

Активна чи в анамнезі рецидивна виразкова хвороба або шлунково-кишкова кровотеча (2 або більше епізоди підтвердженого утворення виразки або кровотечі).

Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація в анамнезі, пов’язані з прийомом НПЗЗ.

Тяжка серцева недостатність (IV функціональний клас за критеріями Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA)).

Тяжка печінкова недостатність.

Тяжка ниркова недостатність  (клубочкова фільтрація ˂ 30 мл/хв).

Тяжке зневоднення (спричинене блюванням, діареєю або недостатнім споживанням рідини).

Третій триместр вагітності.

Цереброваскулярні або інші кровотечі.

Порушення кровотворення або згортання крові.

Спадкова непереносимість фруктози.