Долобене гель 100г

Склад :

діючі речовини:гепарин натрію, диметилсульфоксид, декспантенол;

100 г гелю містить гепарину натрію 50000 МО, диметилсульфоксиду 15 г, декспантенолу
2,5 г;

допоміжні речовини:кислота поліакрилова, трометамол, макроголу гліцерилгідроксистеарат, спирт ізопропіловий, олія розмаринова, олія сосни високогірної, олія цитронелова, вода очищена.



Лікарська форма.Гель.

Основні фізико-хімічні властивості:прозорий або мутнуватий, однорідний, безбарвного або жовтуватого кольору гель з характерним запахом.



Фармакотерапевтична група. Засоби для місцевого застосування при болю у суглобах та м’язах. Код АТX M02A X.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Диметилсульфоксид (ДМСО)

ДМСО чинить протизапальну, місцеву знеболювальну та протинабрякову дію. Протизапальна дія ґрунтується на кількох фармакологічних ефектах, основним з яких є інактивація гідроксильних радикалів, які при запаленні утворюються у великій кількості та призводять до руйнування тканин.

ДМСО чинить місцеву знеболювальну дію, знижуючи швидкість проведення збуджувальних імпульсів у периферичних нейронах. Протинабрякова дія пояснюється інактивацією гідроксильних радикалів та покращенням внаслідок цього метаболічних процесів в осередку запалення. Частково відповідальними за це є також гігроскопічні властивості ДМСО.

Гепарин

Гепарин конкурентно пригнічує активність гіалуронідази, що, у свою чергу, запобігає надмірній дегенерації сполучної тканини при запаленні. Таким чином гепарин здійснює  протизапальний ефект та сприяє загоєнню. Крім того, гепарин чинить дозозалежну антитромботичну дію, значно збільшуючи інгібуючий вплив антитромбіну III на активацію протромбіну та тромбіну.

Декспантенол

При місцевому застосуванні декспантенол перетворюється у шкірі на пантотенову кислоту − вітамін групи B. Декспантенол має таку саму біологічну ефективність, як і пантотенова кислота. Пантотенова кислота, яка входить до складу коферменту А, в усіх тканинах вступає у різні реакції утворення та розпаду та сприяє проходженню процесів регенерації при загоєнні ран та епітелізації.

Фармакокінетика.

Диметилсульфоксид (ДМСО)

ДМСО присутній у плазмі крові людини як природна субстанція у концентрації приблизно 40 нг/мл. Після одноразового нанесення 1,5 г гелю Долобене на поверхню шкіри площею 400 см² ДМСО всмоктується з періодом напіврозпаду 3-4 години. Через 6 годин після аплікації концентрація у плазмі крові досягає плато (приблизно 120 нг/мл) та зберігається на цьому рівні до 12 годин після аплікації. Період напіввиведення ДМСО з плазми крові становить 11-14 годин. Через 60 годин після аплікації знову досягається ендогенна концентрація у плазмі крові.

12-25% ДМСО виводиться протягом перших 24 годин та 37-48% - протягом 7 днів із сечею у незміненому вигляді як ДМСО або у вигляді основного метаболіту - диметилсульфону (DMSO2). 3,5-6% від загальної дози ДМСО видихається легенями протягом 6-12 годин після аплікації у вигляді диметилсульфіду (ДМС).

Гепарин

Проникнення гепарину через здорову шкіру здійснюється залежно від дозування та підтверджено для дозування від 300 МО/г. Дані щодо фармакокінетики гепарину після його нанесення на шкіру відсутні.

Декспантенол

Декспантенол всмоктується швидше, ніж пантотенова кислота. Швидке всмоктування декспантенолу було підтверджено експериментально.



Клінічні характеристики.

Показання.

Долобене, гель, застосовують з метою лікування:

- травм (у тому числі спортивних), гематом, ушкоджень м’язів, періартикулярних структур або суглобів (без ураження шкіри);

- тендинітів та тендовагінітів, бурситу, плечолопаткового періартриту та епікондиліту плеча (патологічна основа клінічного синдрому «лікоть тенісиста»);

- гострої невралгії.



Протипоказання.

Гіперчутливість до будь-яких компонентів препарату; виражені порушення функції печінки та/або нирок; бронхіальна астма; нестабільна гемодинаміка, виражені порушення з боку серцево-судинної системи (виражена стенокардія, інфаркт міокарда, інсульт, виражений загальний атеросклероз); трофічні виразки ніг, що кровоточать, відкриті та/або інфіковані рани, геморагічний діатез, пурпура, тромбоцитопенія, гемофілія, схильність до кровотеч; коматозні стани, глаукома, катаракта; сумісне застосування з лікарськими засобами, що містять суліндак; період вагітності або годування груддю.