Ремавір капс. 100мг №30

Склад: діюча речовина: римантадин; 1 капсула містить римантадину гідрохлориду 100 мг; допоміжні речовини:лактоза, моногідрат; крохмаль картопляний; кислота стеаринова; титану діоксид (Е 171); барвник «Жовтий захід FCF» (Е 110); желатин. Лікарська форма.Капсули. Основні фізико-хімічні властивості: тверді, білі желатинові капсули, що містять порошок оранжевого кольору з відтінком від злегка рожевого до коричнюватого, з білими включеннями. Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування. Римантадин. Код АТХJ05A C02. Фармакологічні властивості Фармакодинаміка. Римантадину гідрохлорид - похідна амантадину, має виражену противірусну активність. Ефективний відносно різних вірусів грипу типу А, а також виявляє антитоксичну дію при грипі, викликаному вірусом типу В. Ремавір інгібує реплікацію вірусу на ранніх стадіях циклу за рахунок порушення формування вірусної оболонки. Генетичні досліди показали, що велике значення у противірусній дії римантадину відносно вірусу грипу А має специфічний білок гену М2 віріона.In vitroримантадин інгібує реплікацію всіх трьох виявлених у людини антигенних підтипів (H1N1, H2N2, H3N3) вірусу грипу. Ремавір не впливає на імуногенні властивості інактивованої вакцини грипу А. Фармакокінетика. Після однократного або багатократного прийому лікарського засобу пацієнтами різних вікових груп кореляція між концентрацією Ремавіру у плазмі крові та його антивірусною активністю не встановлена. Абсорбція. Після прийому внутрішньо препарат майже повністю всмоктується у кишечнику та забезпечує високу біодоступність. Розподіл. Після одноразового перорального прийому Ремавіру в дозі 100 мг максимальна концентрація в плазмі крові - 74 нг/мл (діапазон від 45 до 138 нг/мл) - у здорових пацієнтів віком 20-44 роки досягається через 5-7 годин. Приблизно 40 % Ремавіру зв’язується з білками плазми крові, головним чином з альбумінами. Період напіввиведення одноразової дози в цій досліджуваній групі складає у середньому 25 годин, а у пацієнтів віком 71-79 років - у середньому 32 години. Концентрація у секреті носової порожнини на 50 % вища, ніж у плазмі. Метаболізм.Ремавір інтенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання, кон’югації і глюкуронізації. Екскреція.У плазмі крові виявлені три гідроксильовані метаболіти. Ці та інші метаболіти становлять до 74 ± 10 % від однієї дози 200 мг. Виводиться у метаболізованому вигляді з сечею протягом 72 годин. Менше 25 % препарату виводиться з сечею в незміненому вигляді. При нирковій недостатності концентрація метаболітів Ремавіру в плазмі крові збільшується. Фармакокінетика лікарського засобу у дітей близька до фармакокінетики дорослих. Клінічні характеристики. Показання. Раннє лікування захворювання, викликаного вірусами грипу типу А у дорослих та дітей віком від 10 років. Профілактика грипу типу А під час епідемії у дорослих і дітей віком від 10 років. Протипоказання. Підвищена чутливість до римантадину, похідних групи адамантану або допоміжних речовин лікарського засобу. Тяжкі порушення функції печінки та нирок. Гострі та хронічні захворювання печінки та нирок. Тиреотоксикоз. Вагітність та годування груддю. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Парацетамол та ацетилсаліцилова кислота зменшують ефективність Ремавіру. Ремавір зменшує ефективність протиепілептичних засобів. Ремавір підсилює збуджувальний ефект кофеїну. Циметидин може підсилювати дію Ремавіру. Слід утримуватися від вживання напоїв, що вмістять алкоголь, оскільки можуть виникнути небажані реакції з боку центральної нервової системи. Особливості застосування. З обережністю призначають Ремавір пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, порушеннями функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, тяжкими захворюваннями серця, у тому числі з порушеннями серцевого ритму, особам літнього віку. У цих випадках рекомендовано зниження дози препарату. У хворих епілепсією та у хворих, які приймають протисудомну терапію на фоні застосування Ремавіру, підвищується ризик розвитку епілептичного нападу. У цих випадках знижують дозу Ремавіру до 100 мг на день. Якщо розвивається напад, прийом препарату припиняють. Пацієнти з порушеннями функції печінки та/або нирок Обсяг доступних даних про застосування Ремавіру пацієнтам з гострими або хронічними порушеннями функції печінки та/або нирок обмежений. Перед призначенням Ремавіру необхідно коригувати дозу, оцінивши очікувану користь та потенційний ризик. Необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами, тому що Ремавір інтенсивно метаболізується в печінці і через кумуляцію його метаболітів після багаторазового застосування препарату можуть виникнути побічні реакції. Щоб запобігти розвитку резистентності до препарату, лікування грипу слід припинити якомога швидше, зазвичай приблизно через 5 днів або протягом 24-48 годин після зникнення симптомів захворювання. Лікарський засіб містить лактозу, тому пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактози або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні його застосовувати. В складі лікарського засобу є барвник «Жовтий захід FCF» (Е 110), який може спричинити алергію. Застосування у період вагітності або годування груддю. Ремавір проникає через плацентарний бар’єр, проникає у грудне молоко, тому застосування препарату в період вагітності і годування груддю протипоказано