Корвалдин краплі д/перорал. застос. фл. 25мл

Склад діючі речовини: етиловий ефір a-бромізовалеріанової кислоти, фенобарбітал, м’яти олія, олія хмелю; 1 мл розчину (26 крапель) містить: етилового ефіру a-бромізовалеріанової кислоти в перерахуванні на 100 % речовину – 20 мг, фенобарбіталу – 18 мг, м’яти олії – 1,4мг, олії хмелю – 0,2 мг; допоміжні речовини: стабілізатор, етанол 96 %, вода очищена. Лікарська форма Краплі оральні Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина зі специфічним запахом. Фармакотерапевтична група Снодійні та седативні препарати. Барбітурати в комбінації з іншими компонентами. Код АТХ N05C B02. Фармакологічні властивості Фармакодинаміка. Корвалдин® – заспокійливий та спазмолітичний лікарський засіб, дія якого визначається речовинами, що входять до його складу. Етиловий ефір α-бромізовалеріанової кислоти має седативну і спазмолітичну дію, зумовлену подразненням рецепторів ротової порожнини і носоглотки, зниженням рефлекторної збудливості в центральних відділах нервової системи та підсиленням гальмування у нейронах кори та підкіркових структур головного мозку, а також зниженням активності судинорухових центрів і прямою місцевою спазмолітичною дією на гладкі м’язи судин. Фенобарбітал пригнічує збуджуючий вплив центрів ретикулярної формації на кору великих півкуль головного мозку. Заспокійливий, транквілізуючий чи снодійний ефекти залежать від дози препарату. Олія м’яти та олія хмелю здійснюють рефлекторну судинорозширювальну та спазмолітичну дію, подразнюючи «холодові» рецептори ротової порожнини, мають жовчогінну дію та усувають явища метеоризму. Фармакокінетика. Фенобарбітал всмоктується швидко (безпосередньо в шлунку). Приблизно 35 % його зв’язується з білками плазми крові, частина, що не зв’язана з білками, фільтрується у нирках. Реабсорбція проходить при низькому рівні pH. Оборотна дифузія не відбувається завдяки лужності сечі. Приблизно 30 % фенобарбіталу виділяється у незміненому вигляді з сечею, і тільки невелика його частина окиснюється в печінці. При тривалому застосуванні виникає накопичення активної речовини в плазмі крові, а також індукція ферментів печінки. Як результат цієї індукції прискорюється процес окиснення фенобарбіталу та інших лікарських засобів. Бром в етилбромізовалеріанаті повільно виводиться із організму. Якщо препарат застосовується протягом тривалого часу, виникає його накопичення в ЦНС, що призводить до хронічної інтоксикації бромом. Показання Неврози з підвищеною дратівливістю; безсоння; у комплексній терапії гіпертонічної хвороби та вегетосудинної дистонії; нерізко виражені спазми коронарних судин, тахікардія; спазми кишечнику, зумовлені нейровегетативними розладами (як спазмолітичний препарат). Протипоказання Підвищена чутливість до активних речовин або до будь-якого іншого компонента препарату, брому; гостра печінкова порфірія; тяжкі порушення функції печінки та нирок; цукровий діабет, міастенія. Лікарські засоби, що містять фенобарбітал, протипоказані при алкоголізмі, медикаментозній та наркотичній залежності (у тому числі в анамнезі); при респіраторних захворюваннях із задишкою, обструктивним синдромом, вираженою артеріальною гіпотензією, при гострому інфаркті міокарда; при депресії та депресивних розладах зі схильністю хворого до суїцидальної поведінки.