Ріопан сусп. оральна 800мг/10мл у саше №20 (Такеда Фармасьютикал)

Склад: діюча речовина:magaldrate; Ріопан по 800 мг у саше (10 мл) містить 800 мг магалдрату безводного*; Ріопан по 1600 мг у саше (10 мл) містить 1600 мг магалдрату безводного*; допоміжні речовини:акація (гуміарабік), гіпромелоза, мальтол, натрію цикламат, емульсія симетикону 30 %**, срібла сульфат (Е 174), хлоргексидину диглюконату розчин 20 %, кремовий ароматизатор, карамельний ароматизатор, вода очищена. * Використовується у вигляді 10 % суспензії магалдрату. Склад 10 % суспензії магалдрату: Магалдрат безводний, вода, натрію гіпохлорит. ** Склад емульсії симетикону: Симетикон, метилцелюлоза, кислота сорбінова, вода очищена. Лікарська форма.Суспензія оральна. Основні фізико-хімічні властивості:біла з кремовим відтінком та запахом карамелі суспензія. Фармакотерапевтична група.Антацидні засоби. Комбінації і комплексні сполуки алюмінію, кальцію і магнію. Код АТХ А02А D02. Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Магалдрат містить гідроксид алюмінію та магнію, забезпечуючи pH шлунка 3-5. 800 мг магалдрату нейтралізує приблизно від 18 до 25 мвал соляної кислоти. Магалдрат одночасно зв’язує пепсин, жовчну кислоту та лізолецитин, зменшуючи таким чином агресивність шлункової кислоти. Він утворює захисний шар, що захищає слизову оболонку шлунка від пошкодження. Магалдрат не впливає на перистальтику шлунка та не спричиняє кислотного рикошету. Фармакокінетика. Всмоктування. Під час процесу нейтралізації в шлунково-кишковому тракті виділяється невелика кількість іонів алюмінію та магнію. Частина катіонів поглинається у незначній мірі залежно від рН (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Розподіл. Іони магнію та алюмінію перетворюються на слаборозчинні фосфати, переважно під час проходження через кишечник, і виводяться з калом. Іони алюмінію, що всмокталися, зв’язуються з білками плазми. Можливе накопичення у кістках, ЦНС та інших органах, особливо при порушенні функції нирок та/або при тривалому застосуванні препарату у високих дозах, коли перевищується здатність зв’язування білками плазми. Зрідка також повідомлялось про незначно підвищений рівень алюмінію в сироватці крові у пацієнтів із здоровою функцією нирок. Тривале використання антацидних засобів, що містять алюміній і магній, може призвести до порушення балансу фосфатів і кальцію. Виведення. Магалдрат виводиться через шлунково-кишковий тракт, незначна кількість поглинених іонів алюмінію виводиться нирками. Клінічні характеристики. Показання. Симптоматичне лікування станів, що потребують зв’язування шлункової кислоти: печія, кислотна регургітація. Протипоказання. Магалдрат не можна приймати у разі наявності: - гіперчутливості до діючої речовини або до інших компонентів препарату; - гіпофосфатемії; - міастенії гравіс (через вміст магнію). Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Оскільки антацидні засоби можуть погіршити абсорбцію супутніх ліків, слід дотримуватися інтервалу в 2 години між застосуванням магалдрату та інших ліків. Зокрема, при одночасному застосуванні антацидних засобів спостерігалося значне зниження абсорбції тетрациклінів та похідних хінолону (ципрофлоксацин, офлоксацин, норфлоксацин); тому застосування антацидних засобів не можна рекомендувати під час терапії цими антибіотиками. Крім того, дещо знижується абсорбція препаратів заліза, ізоніазиду, хлорпромазину, дигоксину та індометацину. Крім того, впливає на абсорбцію бензодіазепінів, хено- та урсодезоксихолевої кислоти та циметидину. Одночасне застосування магалдрату може призвести до посилення антикоагулянтної дії похідних кумарину. Слід уникати одночасного застосування антацидних засобів, що містять алюміній, та напоїв, що містять кислоти (фруктовий сік, вино тощо), оскільки вони можуть збільшити всмоктування солей алюмінію в кишечнику. Це також стосується шипучих таблеток, що містять лимонну або винну кислоту. Підлужування сечі після застосування гідроксиду магнію може вплинути на виведення деяких лікарських засобів; спостерігалася підвищена екскреція саліцилатів. Існує ризик втрати ефективності карбонату кальцію при одночасному застосуванні сполук фосфору з фамотидином у хворих на гемодіалізі.